З 24 лютого 2022 року повномасштабне російське вторгнення призвело до трагічної загибелі понад 10 000 цивільних і 30 000 військових, і ці цифри постійно зростають. Серед цих жертв були й студенти. Ми організували виставку в головному корпусі Гельсінського університету, щоб студенти та дослідники могли побачити її, коли йдуть на заняття, роботу чи навчання. Вона також відкрита для всіх мешканців Гельсінкі. Вхід на виставку був вільний. Ми отримали теплі відгуки вже у перші години роботи виставки. Дуже приємно бачити, що вона справляє враження на людей тут. Де виставка вже була представлена до цього часу?
Виставка "Невидані дипломи" розкриває історії 40 українських студентів, які ніколи не закінчать навчання, бо їхні життя були забрані російською агресією.
Ми вирішили взяти інтерв’ю у Марії Фурсіної, яка є частиною проєкту Academies4Ukraine і однією з місцевих організаторок виставки у Фінляндії. Українські студенти, які перебувають на навчальному обміні в Гельсінкі, також допомагали в організації виставки.
Маріє, будь ласка, розкажіть, що ви хочете донести цією виставкою?
24 лютого 2024 року ми згадували другу річницю вторгнення в Україну — день, затьмарений вибухами та скорботою. Щоб вшанувати пам’ять українських студентів, які загинули у війні, ми створили виставку "Невидані дипломи". Ці студенти були позбавлені можливості закінчити навчання через насильство і терор Росії. Виставка розповідає історії 40 молодих студентів. Кожен диплом розкриває їхні інтереси, захоплення, мрії, а також обставини їхньої трагічної загибелі.
Де ви організували виставку у Фінляндії?
Виставка була представлена у багатьох країнах світу, зокрема в Індонезії, Австралії, Франції, Японії та Канаді. Давайте пам’ятати та вшановувати цих студентів, які віддали життя у боротьбі за свободу.
Чи могли б ви розповісти про одного зі студентів, представлених на виставці?
Один зі студентів, представлених на виставці, — Данило Большаков, 22 роки, навчався на економічному факультеті Маріупольського університету. Він разом із дівчиною виготовляв значки на майбутнє, вони планували жити разом. Йому обіцяли підвищення на роботі. Він загинув, рятуючи батька та бабусю. Він забіг у квартиру з заклинившими дверима і намагався потрапити всередину. Російська ракета влучила в будинок, і той обвалився. Данила не могли дістати з-під завалів півтора місяця.
Що означає ця виставка для вас та інших організаторів?
Мені дуже боляче бачити, що ці студенти — мого віку, і що вони ледь встигли стати дорослими, коли їх убили. Я могла б бути на їхньому місці, як і будь-хто з українців, які виїхали від війни. Нам пощастило.
На завершення, який основний меседж цієї виставки?
Виставка є болісним відображенням триваючої війни в Україні, де щодня трагічно гинуть люди, а надії та мрії багатьох молодих людей опиняються під загрозою. Зіткнувшись із щоденною невизначеністю щодо освіти, кар’єри та особистого розвитку, вони постійно перебувають у стресі й тривозі через майбутнє.
Детальніше про “Невидані дипломи”: https://www.unissueddiplomas.org/